ВИСТАВА «ТРАГЕДІЯ ІВАНА»

Режисер: Вальдемар Разьняк
Хореографія: Лівія Барґєл
Музика: Томаш Кшижановскі
Костюми: Еміль Висоцкі
Асистент режисера: Віктор Морачевскі
Світло: Томаш Круковскі
Звук: Марцін Добіяньскі
Актори: Януш Адам Бєджицкі, Йоанна Хмєлєцка, Павел Ґловати, Йоанна Яворска-Мацяшек, Сара Козловска, Міхал Юзьвік, Майка Юстина, Малгожата Ліпчиньска, Анна Машевска, Віктор Морачевскі, Ева Отоманьска, Томаш Родовіч, Еліна Тонева
Переклад з польської - Валерій Шевчук, сценічна адаптація перекладу - Ніна Бічуя.
Фільм: ГОЛЛІБАБА
Прем’єра: 17 листопада 2018 р., Арт_Інкубатор на Фабриці мистецтв у Лодзі

Опис

Вистава розповідає біблійну історію Івана Хрестителя, який бореться з гріхами розпусти, гордості, боягузтва та жадібності, які нищать світ. Іван вступає в конфлікт з Іродом, який веде розгульне життя і який привласнив дружину свого брата. Ключовим елементом інтриги є міфічний танець дочки Іродіади (відома в народі як Саломея), внаслідок чого непокірному святому відрубують голову. Однак у Ґаватовича – як у середньовічній містерії – зло засуджується, а винні у несправедливості – караються.

В історії європейського театру небагато текстів і документів з XVII століття. Унікальним взірцем, який був представлений в той час на Сході діяльністю польського театру за часів Речі Посполитої, є текст Якуба Ґаватовича, що відноситься до раннього бароко. «Трагедія або образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого» був написаний у 1619 році для Ярмарку св. Івана в Кам’янці-Струмиловій (сучасна назва: Кам’янка-Бузька у Львівській області, Україна). Повністю вистава колись ставилася учнями єзуїтської колегії. З одного боку, вона містить елементи фарсу та гротеску, а з іншого боку – божественний страх і трепет (mysterium tremendum). Жива і динамічна мова Ґаватовича не поступається майстрам польської літератури епохи Відродження – Яну Кохановському і Миколаю Рею. Це один з небагатьох надрукованих у той час текстів, а вплетені між діями трагедії українські інтермедії, які були написані латинським алфавітом, також вважаються одним із перших і найважливіших свідчень давнього українського театру. «Wizerunek...» («Образ...») – це унікальний текст синтетичного змісту: релігійний і світський, трагічний і комічний, авторський і народний. Це також свідчення багатомовності та мультикультуралізму Речі Посполитої, відкритості театру для потреб глядача, а також доказ міжетнічних відносин у галузі тогочасного театрального мистецтва.

Театр «ХОРЕЯ», який роками експериментує із піснями, обрядами і давніми текстами культури, разом із режисером Вальдемаром Разьняком та хореографинею Лівією Барґєл прийняв виклик повернути цей текст польському театрові. Спектакль, який хоча й базується на старовинному тексті раннього бароко, є дуже сучасним і динамічним за своєю формою. У XVII столітті в одному спектаклі двома різними мовами розповідалося і про Бога, і про людину, про смерть, жертву, душу та її спокуси, а ці теми об’єднували тоді різних слухачів на ярмарку в маленькій Кам’янці. Розваги на ярмарку, обряди і святкові ритуали зі складними язичницько-християнськими коріннями задавали і надалі задають ритм функціонування кожної спільноти, а також надають їм сенс. Зараз – чотириста років потому, в інший час та за інших умов – колектив «ХОРЕЇ» повторює цей досвід за допомогою сучасної постановки давнього тексту. Власне, не повторює, а наново воскрешає після чотирьохсот років мовчання. «ХОРЕЯ», ставлячи виставу «Трагедія Івана», хоче пригадати спільні корені європейського театру – польського та українського.

Спектакль «Трагедія Івана»: - став переможцем 27-го Фестивалю «Альтернативні театральні зустрічі «КЛЯМРА» 2019» у Торуні; - був допущений до участі у програмі «Театр Польща 2019», яку організував Театральний інститут ім. Збіґнєва Рашевського; - був лауреатом Конкурсу на кращу виставу незалежного театру «The Best Off»; - був відзначений театральними критиками як один із найкращих некомерційних, авангардних і експериментальних спектаклів сезону 2018/2019 в опитуванні вересневого випуску Щомісячника «Театр». Вистава отримала «Золоту маску» за найкращу театральну подію на альтернативній сцені у театральному сезоні 2018/2019 у Лодзі та посіла 3-є місце у рейтингу 10 найкращих вистав театрального сезону 2018/2019, а також була високо оцінена за хореографію авторства Лівії Барґєл, у «Суб’єктивному театральному алфавіті 2019», автором якого є Арам Стерн, у Щомісячнику «Менажерія», Культурно-мистецьким об’єднанням «Мегафон». Вистава також взяла участь у 5-му Конкурсі на постановку давніх творів польської літератури «Класика жива».